<< Предыдущая

стр. 55
(из 55 стр.)

ОГЛАВЛЕНИЕ

здобувати власною духовною, просвітною працею» [6,с.79].
Вищеназвані спостереження відповідають осмисленню козацьких війн
XVII століття, як трагедії слов’янських народів, провина за яку лежить як на
польському, так і на українському народах. І “Війна домова” С. Твардовського
і “Літопис Самійла Величка” змальовують хмельниччину як громадянську
війну, якої можна було уникнути, а порушені проблеми можна було вирішити
мирним шляхом будь на те воля політичних еліт. НавітьСєнкевич у своїй
трилогії (“Вогнем і мечем”, “Потоп”, “Пан Володиєвський”), яка є апофеозом
польського шовінізму, на головні ролі літературних героїв виводить…
українців, щоправда тих, хто прийняв католицизм. Історична наука також
стверджує, що найбезкомпроміснішим ворогом Хмельницького був
Вишневецький, українець за походженнням. Війни, в яких українець
православної віри воював з українцем-католиком дуже швидко закінчилися
добою Руїни. Апофеоз трагедії – коли православні українці різали один
одного вже не за релігійною, а за територіальною ознакою.
Яку б сторону життя українського нарооду ми не порушували, а логіка
у парі з історією (логічний та історичний метод дослідження) вперто
повертають нас до образу Героя. Наша міфологічна мандрівка є важливою,
оскільки відтворює космологічний цикл людського світосприйняття. Це дає
можливість осмислювати і вирішувати деякі з тих проблем, які сьогодні на
часі.
Звичайно, християнська естетика має давню традицію і багату історію,
про що переконливо доводить В.В. Бичков в роботі “Aeshica Patrum” [8,
с.593]. Але багато дослідників виражають сумніви, чи можна задіяти цей

307
потенціал для сучасного секуляризованого суспільства. Звільнених від
впливу церкви в громадській та розумовій діяльності, в художній творчості
важко долучити до церковного мистецтва. А ще ж до того, й церковне
мистецтво з його орієнтацією у повній мірі не функціонує у руслі вимог, що їх
застосовують до мистецтва. Класичний психоаналіз принципово заперечує
деякі естетичні категорії, у першу чергу трагічне, і тому вчення Св. Отців, на
їх думку, кульгає. Християнське мистецтво не очищує людину від
пристрастей, а тільки заспокоює їх, і через те недосконале, так вважав З.
Фрейд. Ортодоксальні (астичні) школи вважали, що трагічне, це чи не єдине,
до чого людина не може адаптуватись, і це те, що вона не може ігнорувати.
Саме тому вони до нього звертаються, щоб зацікавити особу своїм вченням,
як таким шляхом, який допомагає обминути небезпеку. Не дивно, що більш
пізні неортодоксальні (настичні) школи могли зовсім не використовувати
трагічної колізії, наявність чи відсутність трагічного конфлікту має другорядне
значення у сакральному мистецтві.
Релігійне мистецтво не вимагає трагічного конфлікту. На іконописі
виразно проглядається заклик до страху і любові, тобто вимога боятися
Бога з любові до нього. Як це розуміти? Пояснення названої антиномії
знаходимо у “Повчаннях авви Доротея”. На його переконання, святі “уже не зі
страху перед муками і не задля отримання нагороди виконують волю Божу,
але з любові до Бога… бояться зробити що-небудь проти волі Бога, якого
люблять… вони вже не зі страху діють, але бояться тому, що люблять”. В.
Лєпахін розцінює цей вислів не як трагедію. І все ж, визнає: “Антиномія
любові і страху залишається у всій напруженості навіть у святих”. Наводячи
численні виписки з текстів (“Євангеліє в особі Спасителя та Йоана Предтечі
закликає до покаяння і плачу за гріхи”.Це могутня зброя – тримати себе у
молитві і плачі, щоб від молитовної радості не впасти в зарозумілість, але
зберегти себе неушкодженим, обравши радісну печаль”). В. Лєпахін
доходить висновку: “Християнин покликаний жити в антиномії двох
протилежних почуттів: з одного боку – почуття своєї гріховності і провини
перед Богом, покаяння до сліз, з іншого – радість у воскреслому Господі,
радість надії на безмежне Боже милосердя…” [4,с.56-57]. Хіба тут не та ж
колізія, яку ми спостерігали у античній трагедії (“Прометей прикутий” і,
особливо, “Король Лір”)?
З огляду на вищеозначене читач може зробити три зауваження:
Героїчний образ має чітко окреслений архетипічний зміст. Героїчне як
прояв піднесеного в тому чи тому ідеологічному суспільстві – це стан
духовно-естетичного відношення позитивно-прекрасного ідеалу до дійсності.
Бог чи Герой, який пропагує сакральне мистецтво, через свою “нестертість”
ідеологічними нашаруваннями, найбільш повно відповідає сутності
естетичного як ціннісно-нормативної системи.
Міф – дотична між світом і темрявою, відомим і невідомим – лише
таїна, казав Ф.Г. Лорка, дає нам життя… лише таїна.
Знищуючи ворога, Герой знищує себе. Новий поворот історії вимагає
від українця прагнення до розвитку найбільш суттєво важливих родових
ознак – моральних і естетичних. Це, либонь, єдиний шлях до індивідуалізації

308
загального, персоналізація екзистенції, здатність вийти за межі “зараз – тут –
буття”.

Література

1. Репин об искусстве. Составитель, автор вступительной статьи и
примечаний О.А.Лясковская.-М.: Изд-во АХСССР, 1960.
2. Флоренский П.А. Иконостас.- М.: ООО «Издательство АСТ», 2001.
3. Див. про це більш детально: Федь Ігор. Творчість і здоров’я. Слов’янськ:
Канцлер, 2002.
4. Лєпахін В. Ікона та іконічність. (Пер. з рос. Т.Тимко. Львів: Свічадо, 2001.
5. Шаповал І.М. В пошуках скарбів: Документальні оповідання (Передм.
М.Рильського. - К.: Дніпро, 1983.
6. Бушак С. Мамаї та сміхова культура українського народу //Слово і час.-
№12.-1998.-С.76-79.
7. «Киевская старина» август 1885г.; Передрук. “Українська література” XVII
ст. Вступна стаття, упорядкування і примітки О.В.Мишанича. -К.: 1983.
8. Бычков В.В. Aesthetica patrum. Эстетика Отцов Церкви. 1. Апологеты.
Блаженный Августин. -М.: Ладомир, 1995.




309
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

С.Б. Кримський – доктор філософських наук, професор, головний
науковий співробітник Інституту філософії ім.. Г.С. Сковороди НАН України,
Заслужений діяч науки та техніки України, член Нью-Йоркської академії наук.
І.В. Вернудіна – кандидат філософських наук, ст. наук. співробітник
Науково-дослідного інституту українознавства (Івано-Франківськ).
О.Б. Левченкова – кандидат філософських наук, доцент кафедри
філософії права і культурології Луганської академії внутрішніх справ імені 10-
річчя незалежності України.
Л.М. Сінєльнікова – доктор філософських наук, професор завідувач
кафедри російського мовознавства та комунікативних технологій Луганського
національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Л.А. Соловей – доктор філософських наук, професор кафедри
філософії Київського національного університету будівництва і архітектури.
Л.М. Рибакова – старший викладач кафедри суспільних наук Київської
державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Канишевича-
Сагайдачного.
В.А. Мандрика – кандидат філософських наук, доцент кафедри
світової філософії і естетики Східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля.
В.Д. Жданова – кандидат філософських наук, доцент кафедри
світової філософії і естетики Східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля.
Ю.А. Кучер – кандидат юридичних наук, доцент кафедри
правознавства Східноукраїнського національного університету імені
Володимира Даля.
В.Ю. Даренський – кандидат філософських наук, доцент кафедри
соціально-гуманітарних та економічних наук Луганського державного
медичного університету.
С.А. Тітаренко – кандидат філософських наук, докторант кафедри
історії філософії та культурології Ростовського державного університету
(Росія).
А.С. Зеленько – доктор філологичних наук, професор, завідувач
кафедри української філології Луганського національного педагогічного
університету імені Тараса Шевченка.
В.С. Лук`янець – доктор філософських наук, завідувач відділу
філософських проблем природознавства та екології Інституту філософії ім.
Г.С.Сковороди НАН України.
М.А. Булатов – доктор філософських наук, професор, головний
науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України.
Лауреат державної премії з науки та техніки.
О.М. Кравченко – кандидат філософських наук, старший науковий
співробітник Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України.
О.М. Соболь – кандидат філософських наук, старший науковий
співробітник Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України.
310
В.К. Суханцева – доктор філософських наук, професор, декан
філософського факультету, завідувач кафедри світової філософії і естетики
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
В.Д. Ісаєв – кандидат філософських наук, професор, доцент,
завідувач кафедри релігієзнавства Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля.
Л.В. Озадовська – кандидат філософських наук, старший науковий
співробітник Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України.
В.Л. Чуйко – доктор філософських наук, професор кафедри філософії
і методології науки Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
А.В. Беличенко – кандидат філософських наук, старший науковий
співробітник Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України.
К.Є. Зарубицький – кандидат філософських наук, старший науковий
співробітник Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України.
Т.І. Домбровська – доктор філософських наук, професор кафедри
світової філософії і естетики Східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля.
А.П. Воєводін – доктор філософських наук, професор, завідувач
кафедри філософії культури та культурології. Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля.
О.О. Капічіна – асистент кафедри світової філософії і естетики
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
І.Д. Стороженко – начальнік кафедри воєнної підготовки
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Т.В. Лугуценко – асистент кафедри психології, пошукач кафедри
світової філософії та естетики Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля.
А.І. Атоян – кандидат філософських наук, докторант кафедри
філософії культури та культурології Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля.
І.А. Федь – кандидат філософських наук, доцент Слав'янського
державного педагогічного інституту.




311
ФІЛОСОФСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Випуск 5
Збірник наукових праць
СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ




312
Відповідальний редактор Суханцева В.К.
Відповідальний секретар Мандрика В.А.
Технічне редагування Дерев'янко К.В.
Коректура Капічіна О.О.

Підписано до друку 20.10.2004
Формат 60х84 1/16. Папір тіпогр. Гарнітура Arial.
Друк офсетний. Умов.друк. Арк.16,8. Обл. вид. Арк 17,6.
Тираж 300 прим. Вид. №741. Замов. №146. Ціна договірна.

Видавництво Дільниця оперативної поліграфії
Східноукраїнського національного Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля університету імені Володимира Даля
91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний,
20а


Адреса редакції: 91034. м. Луганськ, кв. Молодіжний 20а
Телефон: 8 (0642) 46-13-64. Факс: 8 (0642) 46-13-64
E-mail: uni@vugu.lugansk.ua
http://vugu.lugansk.ua




313

<< Предыдущая

стр. 55
(из 55 стр.)

ОГЛАВЛЕНИЕ