<< Предыдущая

стр. 7
(из 13 стр.)

ОГЛАВЛЕНИЕ

Следующая >>

проявом церебрального кризу. Підвищення САТ до 240 мм рт.ст. або ДАТ до
140 мм рт.ст слід також розцінювати як гіпертензивний криз, незалежно від
того, з’явились симптоми з боку органів-мішеней чи ще ні, оскільки для
кожного хворого воно є небезпечним. Загрозливим є також значне під-
вищення тиску у ранньому післяопераційному періоді через ризик кровотечі.
Таблиця 20
Ускладнені гіпертензивні кризи

1. Інфаркт міокарда
2. Інсульт
3. Гостра розшаровуюча аневризма аорти
4. Гостра недостатність лівого шлуночка
5. Нестабільна стенокардія
6. Аритмії (пароксизми тахікардії, миготливої тахіаритмії,
шлуночкова екстрасистолія високих градацій)
7. Транзиторна ішемічна атака
8. Еклампсія
9. Гостра гіпертензивна енцефалопатія
10. Кровотеча
41

Таблиця 21
Неускладнені гіпертензивні кризи

1. Церебральний неускладнений криз
2. Кардіальний неускладнений криз
3. Підвищення САТ до 240 мм рт.ст. або ДАТ до 140 мм рт.ст.
4. Значне підвищення тиску в ранньому післяопераційному
періоді.

Всі ці клінічні прояви потребують зниження тиску протягом кількох
годин. Госпіталізація не обов’язкова. Лікування здійснюється шляхом
прийому антигіпертензивних препаратів через рот або внутрішньом’язових
ін’єкцій.


ЛІКУВАННЯ КРИЗІВ
Ускладнені кризи. Будь-яка затримка лікування у разі ускладненого
кризу може викликати необоротні наслідки або смерть. Лікування повинно
починатися з внутрішньовенного введення одного із препаратів, вказаних в
табл.16. З огляду на те, що ринок
Таблиця 22
Парентеральна терапія ускладнених кризів

Назва Спосіб Поча- Три-
пре- введення, ток ва-
Примітки
парату дози дії, лість
дії
Вазодилататори
Нітро- в/в, негай 1-3 Придатний для
пруси крапельно – -но хв. термінового
д зниження АТ при
0.25-10 мкг
натрію будь-якому кризі.
/кг /хв (50-
Вводити тільки за
100 мг в
допомогою спеці-
250-
ального дозатора
500 мл 5%
при моніторуванні
глюкози)
АТ
Нітро- в/в, 2-5 3-5 Особливо
гліцер крапельно хв. хв. ефективний при
ин 50-200 гострій серцевій
мкг/хв недостатності,
інфаркті міокарда
42


Нікар- в/в, 5-10 1-4
Ефективний при
діпіну крапельно хв. год
більшості кризів.
гідро- 5-15 мг/год Не використову-
хло- вати у хворих з
рид серцевою недо-
статністю, у хво-
рих на ІХС –
обережно
Вера- в/в 5-10 мг, 1-5 10- Не використову-
паміл можна хв. 30 вати у хворих із
продовжит хв. серцевою недо-
и в/в статністю та тих,
крапельно що лікуються
3-25 мг/год бета-блокаторами
Гідра- в/в, 10-20 2-6 Переважно при
лазин болюсно хв. год. еклампсії. Можна
10-20 мг на повторити
20 мл фіз. введення через 2-6
розчину год.
або в/в
крапельно
0.5 мг/хв,
або в/м 10-
50 мг
Ена- в/в 1.25–5 15-30 6 Ефективний при
лап- мг год. гострій
рілат недостатності
лівого шлуночка.
Німо- в/в 10-20 2-4 При
дипін крапельно, хв. год. субарахноїдальни
15 х крововиливах
мкг/кг/год.,
далі
30 мг/кг/год
Антиадренергічні препарати
Лабе- в/в болюс- 5-10 4-8 Ефективний при
талол но 20-80 мг хв. год більшості кризів.
зі швидкі- Не застосовувати
стю 2 мг/хв у хворих із
або в/в серцевою
інфузія недостатністю
50-300 мг
43




Назва Спосіб Поча- Три-
пре- введення, ток ва-
Примітки
парату дози дії, лість
дії
Про- в/в 10-20 2-4 Переважно при
пра- крапельно хв. год. розшаруванні
нолол 2-5 мг зі аорти та коро-
швидкістю нарному синдромі
0,1 мг/хв.
Есмол в/в кра- 1-2 10- Є препаратом
ол пельно хв. 20 вибору при
250-500 хв. розшаруванні аор-
мкг/кг/хв. ти та післяопера-
1 хв., потім ційній гіпертензії.
50-100
мкг/кг 4 хв.
Триме в/в кра- негай 1-3 При кризах із
тафан пельно набряком легенів
-но хв.
1-4 мг/хв. або мозку, розша-
(1 мл 0.05% ровуючій
0.1%розчи- аневризмі аорти.
ну в 250 мл
5% глюкози
або фіз.
розчину)
Клоні в/в 0.5-1.0 5-15 2-6 Небажано при
дін мл або в/м мозковому
хв. год.
0.5-2.0 мл інсульті
0.01% розч.
Пента в/в 0.2-0.75 5-15 2-4 Протипоказаний
мін мл (дозу хворим похилого
хв. год.
титрувати) віку. Викликає
або в/м 0.3- ортостатичну
1.0 мл 5% гіпотензію
розчину
Фенто в/в або в/м 1-2 3-10 Переважно при
ламін 5-15 мг феохромоцитомі,
хв. хв.
(1-3 мл синдромі відміни
0.5% клофеліну
розчину)
44


Інші препарати
Фуро- в/в, 5-30 6-8 Переважно при
семід болюсно гіпертензивних
хв. год.
40-200 мг кризах з гострою
серцевою чи нир-
ковою недостат-
ністю
Маг- в/в, 30-40 3-4 При судомах,
нію болюсно 5- еклампсії вагітних
хв. год.
суль- 20 мл 25%
фат розчину

медикаментів в Україні безперервно поповнюється новими препаратами, в
таблиці наведено практично всі сучасні засоби, що рекомендуються для
лікування гіпертензії в екстрених ситуаціях, навіть ті, які ще не
зареєстровано в Україні. Поряд з цим, з огляду на дефіцит ліків згаданої
групи, наведено також засоби, які вже виходять з ужитку і зарубіжними
авторами не наводяться в рекомендаціях щодо лікування екстрених станів
(триметафан, клонідін, дібазол, пентамін). У разі неможливості негайно
здійснити внутрішньовенну інфузію до її початку можна застосувати сублінг-
вальний прийом деяких ліків: нітратів, ніфедипіну, клонідіну, каптоприлу,
бета-блокаторів та/чи внутрішньом’язову ін’єкцію клофеліну, фентоламіну
або дібазолу. Ніфедипін у деяких хворих може викликати інтенсивний
головний біль, а також неконтрольовану гіпотензію особливо у поєднанні з
сульфатом магнію, тому його застосування слід обмежити хворими, які добре
реагували на цей препарат раніше (під час планового лікування). Перевагу
слід надавати препаратам з коротко тривалою дією (нітропрусид натрію,
нітрогліцерин або триметафан), оскільки вони дають керований
антигіпертензивний ефект. Препарати тривалої дії небезпечні можливим
розвитком некерованої гіпотензії. Оптимальне зниження АТ – на 25% від
початкового рівня. Більш різке зниження АТ підвищує ризик ускладнень:
зменшення мозкового кровообігу (аж до розвитку коми), коронарного
кровообігу (виникає стенокардія, аритмія, інколи інфаркт міокарда).
Особливо великий ризик ускладнень при раптовому зниженні АТ у хворих
похилого віку з вираженим атеросклерозом судин мозку.
Неускладнені кризи. У разі розвитку неускладненого кризу, як
правило, нема необхідності у внутрішньовенному введенні препаратів.
Застосовують прийом всередину препаратів, що мають швидку
протигіпертензивну дію, або внутрішньом’язові ін’єкції. У таких випадках
ефективним є застосування клонідіну (табл. 17). Він не викликає тахікардію,
не збільшує серцевий викид і тому його можна призначати хворим зі
стенокардією. Крім того, цей препарат може застосовуватись у хворих з
нирковою недостатністю. Клонідін не слід призначати хворим з порушенням
серцевої провідності, особливо тим, які отримують серцеві глікозиди.
Використовують також ніфедипін, який має здатність знижувати загальний
45


периферійний опір, збільшувати серцевий викид і нирковий кровоток.
Зниження АТ спостерігається вже через 15–30 хв. після його прийому,
гіпотензивний ефект зберігається протягом 4-6 годин. Швидкий ефект
спостерігається після прийому фармадипіну (4-6 крапель всередину). Разом з
тим слід зазначити, що Національний комітет США з виявлення, оцінки та
лікування високого артеріального тиску вважає недоцільним застосування
ніфедипіну для лікування кризів, оскільки швидкість та ступінь зниження
тиску при його сублінгвальному прийомі важко контролювати, у зв’язку з
чим підвищується ризик мозкової або коронарної ішемії. Інгібітор
ангіотензин-перетворюючого ферменту каптоприл знижує АТ вже через 30–
40 хв. після прийому завдяки швидкій абсорбції в шлунку. Можна
застосовувати також внутрішньом’язові ін’єкції клонідіну або дібазолу. У
разі вегетативних порушень ефективні седативні препарати, зокрема бензо-
діазепінові похідні, які можна використовувати per os або у вигляді
внутрішньом’язових ін’єкцій, а також піроксан та дроперидол.
Для профілактики гіпертензивних кризів вирішальне значення має
регулярна терапія хронічної гіпертензії. Лікування поліпшує перебіг
захворювання і зменшує частоту ускладнень. Виявлення вторинних форм
артеріальної гіпертензії на початку захворювання і диференційований підхід
до їх лікування також є обов’язковою умовою їх попередження.
Таблиця 23
Препарати для лікування неускладнених кризів
Дози та Поча-
Препара-
спосіб ток дії Побічні ефекти
ти
введення хв
Клонідін 0.01% 0.5– 30–60 Сухість в роті, сон-
2.0 в/м ливість.
0.075-0.3 мг Протипоказаний
per os хворим
з a-v блокадою,
брадікардією
Ніфедипін 10–20 мг per 15–30 Головний біль, та-
os хікардія, почер-
5
10–20 воніння,
сублінгвально стенокардія
Капто- 12.5–50 мг 30 Гіпотензія у хворих
прил per os з ренін-залежними
гіпертензіями
Празозин 0.5–5 мг per 15–30 Ортостатична
os гіпотензія
Лабета- 200–400 мг 30–60 Ортостатична
лол per os гіпотензія
бронхоконстрикція
46


Пропран 20–80 мг per 30–60 Брадикардія,

<< Предыдущая

стр. 7
(из 13 стр.)

ОГЛАВЛЕНИЕ

Следующая >>