<< Предыдущая

стр. 8
(из 13 стр.)

ОГЛАВЛЕНИЕ

Следующая >>

олол os бронхоконстрикція
Дібазол 1% 3.0-5.0 10–30 Більш ефективний
в/в або у комбінації з
4.0-8.0 в/м іншими антигіпер-
тензивними
засобами
Піроксан 1% 2.0-3.0 15–30 Ортостатична
в/м гіпотензія
Діазепам 0.5% 1.0-2.0 15–30 Запаморочення,
в/м сонливість
Дропери 1.0-1.5 в/м 10–30 Екстрапірамідні
дол порушення

Таблиця 24
Лікування гіпертензивних кризів в залежності від клінічних проявів
Препарати,
Характер
Лікування яких слід
кризу
уникати
1 2 3
Гіпертензи В/в інфузія: Препарати, що
вна нітропрусид натрію мають
енцефалоп лабеталол центральну
атія німодіпін депресивну
нікардіпін дію (клонідін,
триметафан метилдопа,
фуросемід резерпін)
сульфат магнію Бета-
пентамін блокатори без
еуфілін альфа-
Per os: будь-які блокуючої
антигіпертензивні здатності
препарати, крім (погіршують
центральних анти- мозковий
адренергічних та бета- кровообіг)
блокаторів
Інсульт В/в інфузія: Препарати, що
нітропрусид натрію різко та
еналаприлат тривало
лабеталол знижують
німодипін артеріальний
(субарахноїдальний тиск або
крововилив) мають
триметофан центральну
47


пентамін депресивну
Per os: каптоприл, дію (бета-
нікардипін. блокатори,
клонідін,метил
допарезерпін,г
ідралазинніфе
дипін)
Гострий В/в інфузія: Препарати, що
коронарни нітрогліцерин викликають
й нітропрусид натрію тахікардію
синдром триметафан (гідралазин,
лабеталол міноксидил)
пропранолол Антагоністи
Per os: нітрати, бета- кальцію –
блокатори, інгібітори обережно
АПФ
Гостра В/в інфузія: Препарати з
недостатні нітропрусид натрію негативною
сть еналаприлат інотропною
лівого нітрогліцерин дією (бета-
шлуночка триметафан блокатори,
фуросемід антагоністи
пентамін кальцію)
Per os: інгібітори Гідралазин
АПФ, діуретики,
нітрати
Розшарува бета-блокатори Сильні
ння аорти нітропрусид натрію + вазодилататор
бета-блокатор и (гідралазин,
триметафан + бета- міноксидил,
блокатор дигідропиріди
еналаприлат нові антагоні-
сти кальцію,
празозин)
Еклампсія гідралазин Інгібітори
сульфат магнію АПФ
лабеталол Блокатори
антагоністи кальцію рецепторів
(пригнічують ангіотензину ІІ
скоротливість матки!) Триметафан
Діуретики
Нітропрусид
натрію
48



Гіперкате- В/в інфузія: Бета-
холамін- фентоламін блокатори
емія лабеталол (можна
(феохромо нітропрусид натрію призначати
цитома, тропафен лише в
відміна Per os: празозин, комбінації з
клофеліну) можна альфа-
разом з бета- блокатором)
блокатором
49


Схема 2
ТАКТИКА ЛІКАРЯ ПРИ ГІПЕРТЕНЗИВНИХ КРИЗАХ

Перша допомога
(амбулаторно)

клонідін всередину або парентерально
лабеталол всередину
празозин всередину
каптоприл всередину
ніфедипін всередину
адельфан всередину
нітрогліцерин сублінгвально
іб




Ускладне ний криз Не ускладне ний криз




Госпіталізація Амбулаторне лікування




В/в інфузія: При появі загрозливих
нітропрусид натрію симптомів - госпіталізація
лабеталол
нітрогліцерин
триметафан
пропранолол
еналаприлат
гідралазин
50


9. АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Артеріальна гіпертензія зустрічається у 1–3 % дітей та підлітків. Рівень
АТ у дітей поступово підвищується із збільшенням віку. При народженні
САТ знаходиться на рівні 75 мм рт.ст., в перші тижні життя збільшується
щоденно на 1–2 мм рт.ст., надалі темп його зростання сповільнюється.
Інтерпретація рівня артеріального тиску у дітей базується на епі-
деміологічних дослідженнях, в яких встановлено його нормативи для різних
вікових груп. На відміну від дорослих, для дітей не існує єдиного рівня АТ,
який трактується як нормальний. За верхню межу нормального тиску
прийнято верхні 90–94 відсотки його розподілу у дітей даної вікової категорії
та статі (табл.19). Рівень АТ, нормальним, що дорівнює 95-му відсотку або
перевищує його вважається артеріальною гіпертензією.
Таблиця 25

Нормальний та підвищений артеріальний тиск у дітей та підлітків *
Верхня межа нормального АТ (мм
рт.ст.)
хлопчики
Вік
низьк висок дівчатка
ого ого
зросту зросту
2 роки 104/70 111/73 До 15 років систоліч-
108/70 115/75 ний АТ у дівчаток на
3-5 років
114/74 121/77 2–3 мм нижчий, ніж у
6-9 років
122/78 125/81 хлопчиків,
10-12 років
130/80 135/85 діастолічний на 1 мм
13-15 рокі
136/84 140/90 нижчий
16-17 років

130/85

* Таблицю адаптовано з п’ятої та шостої доповідей Об’єднаного націо-
нального комітету США з підвищеного артеріального тиску /1993,1997/

Рівень артеріального тиску залежить не тільки від віку та статі дитини
чи підлітка, але й від його зросту: чим вищий зріст, тим вищий АТ. Більшість
дітей мають невелике підвищення АТ (м’яку гіпертензію). Якщо тиск значно
51


підвищений – це вказує на вторинний характер гіпертензії. Розповсюдженість
вторинної гіпертензії серед дітей складає від 5% до 10% всіх випадків
підвищення АТ – так само, як серед дорослих.
Щоб полегшити застосування цих нормативів, слід запам’ятати,що у
дітей до десятирічного віку лікаря повинен насторожити тиск, що
перевищує 110/70 мм рт.ст., а після десяти років – вищий за 120/80 мм
рт.ст . У таких випадках слід звернутися до таблиць, що визначають
нормативи тиску для дітей, і, якщо тиск перевищує норму – вдатися до
детального обстеження та лікування. Біля 70% всіх вторинних гіпертензій у
дітей викликані захворюваннями паренхіми нирок, 10% – судинними
захворюваннями. Діагностичні обстеження для виявлення причини
артеріальної гіпертензії у дітей – ті ж самі, що й у дорослих.
Мета лікування дітей – зниження АТ до нормальних для даного віку,
статі та зросту величин АТ. Негайно починати лікування слід тоді, коли у
дитини тяжка гіпертензія, або якщо на фоні м’якої чи помірної гіпертензії є
цукровий діабет, захворювання нирок або ураження органів-мішеней. В усіх
інших випадках лікування починають з немедикаментозних заходів
(зменшення ваги, обмеження вживання солі, фізичні вправи). Неускладнена
артеріальна гіпертензія не є підставою для обмеження фізичної активності.
Дітям слід рекомендувати динамічні фізичні вправи (без елементів змагання).
Ізометричні (статичні) навантаження необхідно мінімізувати, а при тяжкій
гіпертензії та наявності гіпертрофії лівого шлуночка – заборонити. У тому
разі, якщо немедикаментозне лікування не дає ефекту, призначають
медикаменти. Для лікування дітей застосовуються ті ж класи препаратів, що
й для лікування дорослих: ?-блокатори, діуретики, антагоністи кальцію,
інгібітори АПФ та ? 1 - блокатори. Дози слід підбирати індивідуально,
базуючись на масі тіла (табл. 20). Дітям раннього пубертату слід обмежувати
призначення бета-адреноблокаторів у зв’язку з їх дією на центральні
регулюючі структури, які беруть участь у процесах статтевого дозрівання.
Застосовуючи інгібітори АПФ, слід пам’ятати про їх дію на процеси
проліферації, гіпертрофії та дозрівання колагену, що не бажано у підлітків.
Спостереження за перебігом артеріальної гіпертензії у дітей та
підлітків показують, що підвищений артеріальний тиск може зберігатися у
них і в дорослому віці, при цьому найбільше прогностичне значення щодо
стабілізації гіпертензії мають спадковість, ожиріння та гіпертрофія лівого
шлуночка.
52

Таблиця 26
Дози антигіпертензивних препаратів
для дітей зі стійкою гіпертензією
Інтервал
між
Доза
Препарат прийомами
мг/кг/день
препарату
(години)
Діуретики:
гідрохлортіазид 0,5–3 12–24
хлорталідон 0,5–2 24
фуросемід* 1–12 4–12
спіронолактон 1–3 6–12
тріамтерен 2–3 6–12
Бета-блокатори:
пропранолол 1–8 6–12
метопролол 1–4 12
атенолол 1–8 12–24
лабеталол 1–3 6–12
Інгібітори АПФ:
каптоприл
до 2-х років 0,01–1,0 8
після 2-х років 0,5–3,0 8
еналаприл 0,15 – 0,4 12–24
Антагоністи
кальцію
(пролонгованої дії): 2–10 24
верапаміл 0,25–3 12–24
ніфедипін-SL 0,5–1 12–24
(GITS) 2–8 12–24
нітрендипін
ділтіазем
Альфа1 – 0,005–0,5 6–8
адреноблокатори:
празозин 0,005–0,03 6
Симпатолітики 5–40 6
центральної дії:
клонідін 0,75–7,5 6
альфа-метилдопа

<< Предыдущая

стр. 8
(из 13 стр.)

ОГЛАВЛЕНИЕ

Следующая >>